To Blog

Перші кроки нового ІТ-продукту

Зустрічай свіжий випуск на ютуб-каналі Anywhere Club. Про перші кроки в розробці нового ІТ-продукту чи стартапу говорили ведучий Олексій Малашина та досвідчений СТО Антон Довгоброд. Як трансформувати «сиру» ідею в конкретний бізнеспроєкт, коли прораховувати бюджет, як тестувати продукт? Читай ключові витримки з інтерв’ю.


— У комерційному ІТ я вже більше 15 років. Останні 8 років займав позиції техліда, проджекта, Project Starter. І останні 3 роки у мене позиція була Chief Technology Officer в одній з українських ІТ-компаній. Наразі я відійшов від цієї посади і зараз — незалежний консультант, допомагаю компаніям у сфері архітектури, програмних продуктів тощо. Основний мій напрямок, звісно — software as а service, тобто програма як послуга.

І так вже сталося, що і Chief Technology Officer і Project Starter — ці професії дуже часто потрібні на тих етапах, коли ще немає програмного продукту. І якраз клієнти приходять до них з якоюсь ідеєю, щоб перевірити, чи є в ній сенс, — ділиться Антон, — Чи, наприклад, просять зібрати якесь портфоліо, зібрати якийсь набір матеріалів із якими компанія може піти далі, тобто шукати фінансування у фондів, інвесторів тощо.

Будь-яка ідея повинна закривати якусь проблему

— Перший крок — це ідея. Вона виникає не просто так, а покликана закривати певні цілі, потреби чи проблеми, які існують на ринку. Будь-яка ідея повинна закривати якусь проблему. І ще хочу зауважити важливе правило для цього етапу: keep your idea near yourself, тобто тримай свою ідею біля себе. Якщо це комерційний стартап, і основна ідея — заробити гроші на якомусь етапі, то що менше людей про неї знає, то менше ризиків. Утім це не стосується соціальних проєктів, які покликані закривати проблеми більшості. Коли ви хочете збирати маси людей, які будуть волонтерити, у цьому випадку правило «Keep your idea near yourself» не має бути таким суворим, всі розуміють, що багато людей почують про цю ідею.

Аналіз ринку та аудиторії

— Далі важливо визначитися із реципієнтом, для кого ця ідея працюватиме — це і буде цільова аудиторія. Потім можна переходити до аналізу ринку. Дізнатися своїх конкурентів. Аналіз може бути простенький. Якщо це мобільний додаток, приміром, можна просто загуглити схожі, проглянути App Store, Google Play. Не забуваємо, що ринки бувають різні, наприклад, якщо є така аплікація, яка це робить у США, це зовсім не заважає робити схожу аплікацію, яка закриває таку ж проблему в Україні. Тут важливо підрахувати також, чи буде достатній обсяг ринку, щоб з комерційного боку закрити хоча б витрати на розробку цього проєкту.

Інколи окремі кейси вимагають більш детального аналізу ринку. Якщо це ідея у великій компанії, умовно на мільярд доларів, компанія іде до фірми, яка робить розгорнуту аналітику, збирає дані, купує підписки на джерела певні і т. д. Самому такий аналіз провести неможливо, оскільки кількість відкритих даних, безкоштовних джерел та підписок недостатня. Ну і на цьому етапі ми самі зацікавлені, щоб витратити мінімум грошей та мінімум часу, аби швидше на перший раунд запуститися.

Тестування ідеї

— Найпростіше спершу перевірити продукт на близьких та знайомих, — переконаний Антон. — Хоча треба розуміти, що цей фідбек може бути упередженим, і це нормально. Це перший етап тестування, на якому продукт перевіряє якесь коло людей.

Якщо такий фільтр не забракував ідею — йдемо до другого етапу тестування. Це, зазвичай, якась фокус-група, вибірка репрезентативна по цільовій аудиторії. Але все має бути в міру. Приміром, якщо ти плануєш у майбутньому мати аудиторію 80 тисяч юзерів, а ти робиш вибірку на тисячу людей, то це вже занадто.

Третій раунд — тестування на людях, які потенційно даватимуть гроші на проєкт, тобто потенційним інвесторам.

Формування проєкту

— От, припустімо, верифікували ми ідею у якомусь вигляді, наступний крок — з ідеї сформувати проєкт. Що таке проєкт? У проєкту є:

  • сукупність технологій;
  • цілі і завдання;
  • high-level roadmap;
  • команда, люди, які цей проєкт будуть втілювати в життя;
  • бюджет.

На цьому кроці слід подумати про калькуляцію бюджету, принаймні прорахувати витрати на команду, на хостинг, на інфраструктуру. Будуть різні види витрат — постійні та разові. Це змушує нас подумати про час і дедлайни. Коли ми будемо знати щомісячні витрати грошей і стартові витрати, у сумі це нам дасть інформацію про те, а скільки нам взагалі грошей треба брати із користувача у майбутньому. Або звідки брати кошти інакшим чином (гранти, фонди і т.д). Бо якщо цього мінімуму не отримувати — проєкт прогорить. А ми хочемо успішного завершення, — підсумовує Антон.

Top articles