Блог

«У мене був високий рівень життя, а тепер все з нуля»: психологічні травми емігрантів

Психолог Галина Бобко ексклюзивно для блогу Anywhere Club розказала, з якими почуттями і переживаннями стикаються релоканти і як їх пережити.

Галина Бобко

Переїзд в іншу країну — завжди стрес, і релоканти переносять його в різній мірі: хтось переживає легко, а хтось — дуже навіть непросто. Психолог Галина Бобко працює з клієнтами, які переїхали в іншу країну, і виділяє низку загальних переживань, з якими вони стикаються.

  • Напруження — це величезні зусилля, які треба докладати для адаптації;
  • Почуття втрати чи позбавлення звичних вподобань, які залишилися в колишньому середовищі. Це і статус, і найближче оточення;
  • Почуття знедоленості, яке виникає через нездатність встановити нормальні психологічні контакти з новим оточенням;
  • Неочікувана тривога після усвідомлення істотних відмінностей між своєю та інакшою культурою;
  • Почуття неповноцінності, пов’язане з нездатністю зрозуміти нове культурне середовище.

— Якщо кілька з цих переживань вам знайомі, то можна говорити про сильний вплив культурного шоку, який оформлюється в психологічну травму емігранта, — каже Галина.

Що таке психологічна травма релоканта?

— Це перенасиченість зовнішніми впливами та подразниками, з якими людина не може впоратися, і які загрожують недоторканності її психіки, — пояснює Галина, — Особливо яскраво людина починає відчувати травматичний досвід, коли проходять туристичні і ейфорійні стадії адаптації. Настає період, коли треба кожного дня швидко вирішувати побутові питання: магазини, банки, дитячі садки, школи, медичні заклади. А разом з цим зростає страх безпорадності, і посилюється почуття розгубленості. Наслідки таких переживань можуть призвести до травматизації. І тоді можна говорити про деякі особливості, які об’єднують схожі почуття в групі. Можливо, саме така класифікація допоможе вам знайти характерні для вас кризові прояви.

Втрата соціального статусу і почуття власної значущості

— Часто в роботі з цим видом травми я чую: «У мене був високий рівень життя, достаток, звички, які відповідали моєму доходу, а зараз мені доводиться все починати з нуля».

Порушення уявлень про самого себе

— «Тут я ніхто, тут у мене ні на що немає прав, я тут як черв’як!» — ці страшні уявлення про себе є наслідком зміни соціального статусу, оточення, способу життя. Надзвичайно гостро в ці моменти відчувається бажання повернутися назад, де все було зрозуміло, спокійно і влаштовано. Такий вихід в колишній ілюзорний світ здається єдиним можливим способом впоратися із напругою.

Втрата коріння

— За законами науки культурної антропології вважається, що людина, незалежно від її національності, належить тій культурній групі, в якій сформувались її свідомість та мова. Але частіше, опинившись в еміграції, і особливо перебуваючи довгий час без можливості навідувати рідну країну, людина починає ніяковіти: хто я тепер? Де моє коріння? Що я передам дітям?

Найгостріше це відчувають ті, в кого найближчі родичі також емігрують і не залишають зачіпок у рідній країні. Коли подібне сталося в моїй сім’ї, я гостро відчула, що тепер я вже точно подорослішала, і мені вкрай необхідні додаткові опори, які раніше були непорушними десь там, на батьківщині.

Почуття провини

— Людина, яка покинула рідну країну, може відчувати провину того, хто вижив, провину за те, що вона щось пропустила, щось зробила не так, що когось не переконала, що розсварилася з близькими. Особливо гостро це можуть відчувати ті, хто благополучно влаштувався, і не можуть тепер насолоджуватися простими життєвими радощами, постійно відчуваючи на собі вантаж відповідальності за тих, хто залишився ТАМ.

Як впоратися з психологічною травмою?

— Емігрант в чужій країні не може існувати окремо від суспільства, в якому він живе. Йому необхідно пройти всі психологічні складнощі еміграції: звикання, адаптація, пристосування до нового місця. Важливо розділяти складні стадії адаптації з людьми, які пройшли цей шлях чи стикаються з аналогічними труднощами: вони знають, як це непросто. Не бійтесь звернутися по допомогу в локальні спільноти, — розказує Галина.

Зізнайтеся самі собі, що тепер перебуваєте у новій для себе ролі — емігранта, якому зараз доводиться багато чого починати спочатку. Усвідомлення і прийняття цього стану, а також труднощів, які можуть виникнути на шляху до адаптації, можуть полегшити проходження процесу інтеграції в нове суспільство.

Знаючи, які психологічні труднощі можуть чекати на різних етапах адаптації, ви зможете уникнути застрягання в них і не дати перерости в тяжкі психологічні травми.

— Іще одна важлива порада — це звертатися по допомогу до спеціалістів. Психологічна допомога допоможе сформувати нові сенси життя і прийняти відповідальність за свій шлях в новому суспільстві. Втрата опор може стати сходинкою до розуміння того, що людина може сама стати опорою для себе і для інших. Виникне потреба створення більш високого рівня якості життя, турботи про себе і близьких.

Обговорити релокацію і багато інших тем можна на нашому каналі в Discord.

У топі