«Забудьте про синдром самозванця»
IT-спеціалісти все частіше діагностують самі собі синдром самозванця: експерт рекомендує — зупиніться. Психолог Ольга Лосіч розказала блогу Anywhere Club, як взаємопов’язані невпевненість в собі з самооцінкою, до чого тут сором’язливість і як зі всіма цими якостями конкурувати на ринку праці й не тривожитись.
Що таке синдром самозванця
— Синдром самозванця — психологічне явище, за якого свої здобутки та успіхи людина пояснює не власними якостями, навичками, компетенціями і зусиллями, а збігом обставин, удачею. Спойлер: насправді дуже часто так і є, — розповідає Ольга Лосіч.
Така людина сильно тривожиться через невпевненість в тому, що вона робить, і постійно боїться, що її викриють. І що більша різниця між нею реальною, і тим образом, на який вона працює, то сильніша тривога.
Синдром самозванця в ІТ
— IT-спеціалісти зазвичай досить добре прокачані в психології і володіють термінологією. Тому синдром самозванця часто діагностують у себе самі, — продовжує Ольга.
Наприклад, у релокантів частіше за все посилюється тривога через зміну місця роботи, посади чи колективу. Вони почуваються менш впевнено, їм страшно, що вони не будуть відповідати вимогам нової позиції чи старої, але в новому офісі і з новим колективом. Таким чином, їм здається, що ось-ось це усі побачать і виженуть їх із ганьбою.
У чужій країні це ще страшніше, ніж на батьківщині. Ти почуваєшся дуже вразливим, оскільки порушене почуття безпеки. Тривога може бути інтенсивніша, плюс накладаються нова культура і мова.
Релоканти дуже часто так і формулюють запит: «Я переїжджаю в нову країну у нову компанію, там всі такі класні, неординарні — робота мрії. Мене взяли, але я боюсь, що не потягну, мене вічно переслідує цей синдром самозванця».
Некомпетентність чи невпевненість?
— Зазвичай ми впевнені в тому, у чому розбираємося, добре вміємо робити, досвідчені. У тому, що ми не вміємо — нормально бути невпевненим. Але бути невпевненим не значить бути тривожним.
Якщо у вас все нормально зі своїми домаганнями, якщо вони адекватні, то із впевненістю не буде проблем. У чому це буде виявлятися?
- Ви будете розуміти, у чому ви впевнені і компетентні, а в чому — ні.
- Ви не будете претендувати на те, в чому не впевнені, а якщо і будете, то ваші очікування від себе будуть відповідними.
- Ви не будете чекати від себе впевненості і легкості у тому, що ви не вмієте робити, і не будете чекати від себе високих результатів.
- Ви будете розуміти, що впевненість прийде з досвідом — можливо, з багаторічним. Завдяки цьому розумінню ваша невпевненість не буде викликати у вас переживань і сильної тривоги (може викликати легку, але це нормально).
- Ви будете достатньо спокійні стосовно того, в чому ви не впевнені, і будете просто з цим працювати.
Тривожитись і перейматися ми починаємо тоді, коли нам дуже хочеться того, чому ми ще не відповідаємо. І замість того, щоб визнати цю невідповідність, ми вибираємо думати, що насправді ми це вміємо, але нам просто не вистачає впевненості. Таким чином ми шукаємо способи навіяти собі впевненість штучно.
Синдром самозванця — один із цих способів: це не я некомпетентний, це синдром у мене такий. І в ІТ-сфері це поширене явище. Пов’язане це з ілюзією доступності ІТ-сфери. Ти можеш закінчити нетривалі курси і вже претендувати на роботу в ІТ. Але всім очевидно, що просто курсів деколи недостатньо, щоб вважати себе якісним спеціалістом. І замість того, щоб банально визнати свій реальний рівень, людина прикривається синдромом самозванця і називає себе дуже невпевненим. Компетентним, але невпевненим.
Впевненість і скромність
— Щоб перевірити, на якій ви стадії сприйняття себе, знайдіть щось, що ви вмієте робити дуже добре. Нехай це буде щось елементарне, але ви точно знаєте, що робите це ідеально. Ви ж напевно впевнені в собі у цьому прикладі? У вас не виникає думок, що я ось умію робити це прекрасно, але мені не вистачає впевненості? Вистачає ж, правда? Насправді занижена самооцінка — явище вкрай рідкісне.
Тому навіть якщо ІТ-спеціаліст реально занижує свої компетенції, то затребуваність його на ринку праці швидко додасть йому впевненості і підійме самооцінку до адекватної.
Іще важливо не плутати скромність із невпевненістю. Якщо людина не вихваляється, не нахвалює себе, то це не означає, що вона в собі не впевнена. Це може говорити про те, що вона просто скромна. Скромність — це про те, що наші домагання відповідають нашим можливостям. Ми не намагаємося мати кращий вигляд, ніж є насправді, не намагаємося напустити туману, ми просто добре робимо свою роботу.
Чекліст. 4 правила
— То як же повернути впевненість у собі, якщо вона втрачена? Забудьте про синдром самозванця. Проблема, як ви бачите, зовсім не у ньому. І якщо прикриватися синдромом, то ви її ніколи не вирішите. Будете намагатись навіяти собі крутість там, де її немає. І тільки ще більше собі нашкодите, бо будете діяти неправильно, і на невдачі реагувати болісно. Наведу прості правила повернення впевненості в собі:
- Провести ревізію життя: оцінити, де ви і хто ви. Із цього сформулюється адекватна самооцінка.
- Проаналізувати вимоги до себе на адекватність. Щоб оцінити себе тверезо, важливо позбутися завищених очікувань, від претензії бачити себе тільки в ідеальному форматі. Тоді ви будете ставитися до своїх недоліків і слабких сторін спокійно. Адекватна самооцінка — це коли ви ясно бачите, що у вас виходить, а що — ні, що можна змінити, доклавши зусиль, а чого — ні, і тоді не гаяти на це часу.
- Виходячи із адекватної самооцінки, поставити собі адекватні цілі. Навіть на рівні джуніора ви можете себе почувати цілком впевнено, чітко розуміючи, що ви вмієте і на що ви реально можете зараз претендувати.
- Навчитися витримувати конкуренцію. Об’єктивно навколо немало чудових спеціалістів і це нормально.
Хочете поговорити про це?