Прокачайся в код-рев’ю: для перших 50 учасників — курс безкоштовний

час читання: 6 хв

Техніка встановлення цілей SMART: методологія планування з конкретними прикладами

SMART — це метод визначення цілей, який використовується у бізнесі та персональному менеджменті. Аліна Меллер, Agile coach розповідає на конкретних прикладах, як правильно ставити розумні цілі та як уникнути помилок.

Agile coach Аліна Меллер

— Я Agile-коуч, і вся моя кар'єра пов'язана з ІТ. Починала з Customer Service, але оскільки людина я дуже цілеспрямована, то кар'єрне зростання не забарилося. Я доросла до Chief Administrative Officer у великій продуктовій компанії в Україні та завжди працювала на позиціях менеджменту. У 2017 році пішла навчатися коучингу і, щойно це зробила, зрозуміла, що з людьми можна спілкуватися по-іншому. Не з позиції command&control, а з позиції постановки завдань. І це, по-перше, перевернуло моє особисте життя: я по-іншому почала спілкуватися з чоловіком, дітьми, родичами. А по-друге, змінилося моє спілкування на роботі. Через деякий час я зрозуміла, що не хочу залишатися на менеджерських позиціях, а хочу допомагати людям і командам розвиватися.

Що таке SMART-цілі

— SMART-цілі — це метод встановлення цілей. Це не якась новинка чи «чарівна пігулка». Він був придуманий ще 1981 року. Його основна ідея полягала у тому, щоб допомогти людям сфокусуватися. Тобто СМАРТ — це про фокусування. Це акронім, що характеризує мету. Він легко запам'ятовується. Розберемо складові:

  • Specific (конкретна) — оформлена конкретними словами, поставлена мета. Дуже важливо, щоб ваша розумна мета була сформульована у позитивному ключі. Собі ви кажете не: «Я не хочу більше тут працювати», а «Я хочу працювати на новій посаді». Наприклад, «Я хочу стати solution architect».
  • Measurable (вимірювана) — допомагає зрозуміти, коли мету виконано. Для нашого архітектора мета буде вимірна тоді, коли розпливчасте бажання переросте у конкретне: «Я хочу стати solution architect у великій корпорації, з певним графіком роботи, із певною зарплатою». Ціль буде виконана, коли архітектора візьмуть на таку посаду.
  • Achievable (досяжна) — очевидно, необхідно тверезо оцінювати здійсненність поставленої мети. Думати амбітно, але не літати у хмарах.
  • Relevant (актуальна) — тут говоримо саме про те, щоб мета була близька вам, співвідносилася з вашою життєвою позицією, була цікава і корисна. У нашому прикладі потрібно запитати себе: «Чи хочу я загалом працювати архітектором і в IT-сфері, чи мені, може, зараз просто не подобається моя професія?»
  • Time-bound (обмежена в часі). Тут зрозуміло: розумна мета звучатиме як «Я хочу стати архітектором у великій компанії протягом наступних 5—10 місяців».

Як працює постановка розумних цілей

— Дуже часто в роботі, коли питаєш: «Так, а чого ж ти хочеш?», людина може без затримки назвати десяток пунктів із тим, що їй не подобається. Але в той же час не може сформулювати конкретно, що зробить її щасливішою.

І тут я відкрию читачам секрет усіх цих майстер-класів, вебінарів з виконання бажань. Вони кричать — приходьте, ваше бажання здійсниться фантастичним чином. Насправді нічого фантастичного там немає. Наш мозок — це машина, яка споживає незліченну кількість інформації щомиті. Мозок продовжує працювати та перетравлювати ці гігабайти навіть тоді, коли ми про це не замислюємося. Це відбувається несвідомо. А у свідоме у нас, за найліпших обставин, потрапляє 7-8% цієї інформації. І ось смарт-мета — це своєрідна можливість фільтрувати думки. Постановка мети — можливість встановити цей «фільтр», якщо висловлюватися фігурально.

Наприклад, коли я мрію стати архітектором, то раптом у мене якимось дивним чином починають з'являтися у пошті пропозиції про навчання. Або стоїмо з другом у кафе, і я кажу: «Щось я втомилася від одноманітних завдань, мені б в архітектори». І до того моменту, як я собі внутрішньо цього не сформулюю, я не зможу про це розповісти другові, і це означає, що друг не скаже: «Слухай, ми вже давно шукаємо архітектора». І ми такі — якась фантастика, працює! Але насправді, ці пропозиції могли бути й раніше, просто зараз ми раптом почали їх помічати.

Як ставити цілі за смартом

— Я хочу запропонувати спочатку кожному подумати про те, куди ж ви йдете в цьому житті, — радить Аліна, — аби зрозуміти, наскільки вам цього хочеться. Я називаю це темою вашого життя. Це може бути професійний розвиток, матеріальний, сімейний, релокація чи щось інше. І вже потім, релевантно до цієї мети, виписувати маленькі кроки: «Виходячи з того, що мені хочеться бути solution-архітектором, що я маю зробити?».

  1. Пройти тестування, щоб зрозуміти, на якому рівні мої навички.
  2. За результатами тестування зрозуміти рівень знань.
  3. Можливо, скоригувати мету. Якщо рівень знань зі 100 всього 2, то, може, поки що варто поставити мету стати senior-розробником?
  4. Прорахувати час, який буде необхідний для виконання задуманого.

Я б рекомендувала йти від більшого до меншого, якщо ви бачите мету стратегічно. Але не буде помилкою, якщо почнете будувати плани у зворотному порядку: від дрібних кроків — до великих.

Іще запропоную IT-фахівцям спробувати скрам. Усі методи SMART закладено у ньому. Там є обмежений час — так звані спринти (двотижневі, тритижневі). У наш час цей метод здається релевантнішим, оскільки світ зараз настільки незрозумілий, так швидко змінюється, що ставити річні цілі, на пів року — майже нереально.

Наприклад, я щодва тижні переглядаю свій план життя. Для цього ставлю собі спринт-goals — завдання на ці 2 тижні. І тоді наша мета — стати solution architect — чудово лягає на цей спринт:

  • Specific (конкретна) — пройти тест на визначення знань та навичок.
  • Measurable (вимірювана) — отримати конкретний бал або відсоток з цього тесту.
  • Achievable (досяжна) — за рахунок того, що у нас є відрізок у два тижні, кожна людина може спокійно зрозуміти, зможе вона це зробити чи ні. Не перевантажуючи себе, не додаючи постійно собі стресу.
  • Relevant (актуальна) — інтерес до досяжної мети набагато вищий.
  • Time-bound (обмежена в часі) — це час нашого спринту.

За таких умов людина позбавляється надмірного тиску і чітко розуміє, як вона йде до глобальної мети.

Після кожного спринту обов'язково потрібно робити ретроспективу — запитати себе: «Що я можу покращити у своїй роботі над цілями?». 10—15 хвилин порефлексували, подивилися, чи влаштовує результат цього чи цього завдання. Якщо ні — змінили підхід на наступний спринт-підхід. Наприклад, тест на визначення знань ми пройшли, але наступного разу треба знайти більш розгорнутий, який ще даватиме рекомендації щодо навчання.

Скільки часу займає постановка цілей за смартом

— Що менша мета, то легше до неї підготуватися та її продумати. Короткі відрізки планування дають нам гнучкість та адаптивність. Для команд рекомендується одна година планування на тиждень роботи. А для кожної окремої людини — все дуже індивідуально.

Найскладніше в цілепокладанні — це почати. І водночас почати має бути легко та зрозуміло. Якщо ви хочете підвищити продажі, покращивши свій рівень англійської, — книга з англійської мови повинна лежати у вас поряд з клавіатурою, а додаток має бути вже в телефоні. Щоб, коли у вас є вільні 2 хвилини у ліфті, ви, маючи фільтр на вивчення англійської, одразу відкривали цей додаток.

Дізнайся свій рівень англійської

Як SMART-цілі допоможуть бізнесу

— Майже всі бізнес-цілі будуються за смартом. Оскільки бізнес хоче бачити їх у конкретному вимірному еквіваленті (зокрема, грошовому) та розуміти, куди рухається компанія чи проєкт. Якщо в особистому житті часом буває складно поставити measurable time-bound цілі, то саме в бізнесі без цього — ніяк.

У різних бізнесів різна довжина планування. Залежить від того, чи можете ви нарізати завдання дрібніше. Тому що наприкінці спринту, наприклад, бажано отримати якийсь очевидний результат. Я знову порекомендую робити відрізки якнайкоротшими, це дасть можливість фокусуватися на чомусь одному, не змінюючи планів. І водночас, якщо раптом щось змінюється різко, ви зможете швидко адаптуватися.

Навіть не IT-компаніям SMART підходить. Я працювала з компаніями, які займаються продажами, сервісом — для всіх така схема працювала.

Складність може бути в тому, що не потрібно гіперконтролювати співробітників, але слід чітко оперувати постановкою мети. За такої схеми керівник приходить до команди і не роздає окремі завдання Василю, Андрію та Олені, а каже: «Слухайте, командо, нам треба переправитися з одного берега на інший, давайте зробимо брейнсторм, як ми це можемо зробити?». Тоді команда самостійно робить те, що вона собі вигадала. Знімається елемент зовнішнього контролю.

Можливі помилки під час встановлення SMART-мети

— Головне — це внутрішня наснага. Щоб ви розуміли, хочеться це зараз здійснювати чи ні. Тому що іноді ми собі виписуємо цілі, потім сідаємо і думаємо: «Уууу, з понеділка почну». І так цілий рік можна розпочинати.

Іще проблеми можуть виникнути з контролем. У бізнесі є конкретні відповідальні люди, які контролюють роботу співробітника, і чіткі дедлайни. А в особистому житті хто тебе контролює? Мама? — сміється Аліна. — Треба стежити за собою. Коли дедлайн дуже віддалений у часі (приблизно на рік) — складно продовжувати ефективно виконувати рутинні дії, результат яких буде помітний ще так нескоро. Потрібна сила волі та відповідальність перед собою.

Встановлюючи цілі, ми маємо бачити вигоду для себе. І бажання отримати цю вигоду за внутрішніми відчуттями має бути пріоритетнішим, ніж складність розпочати процес досягнення.

Також може збити зі шляху зміна контексту. Ви хотіли, наприклад, стати архітектором, щоб отримувати більше грошей, а вас раптом підвищили або додали зарплати. Тоді, начебто, зусилля, витрачені задля досягнення мети, не варті того результату, який отримав би.

І це відчуття від постановки мети і невиконання її — дуже згубне, на мою думку.

Важливо винагороджувати себе. Або винагороджувати колег за роботу (якщо ми говоримо про колектив). Щоб у вас було це відчуття: зробили — отримали приємність. Має бути відчуття радості та гордості за свої старання.