Як пройти співбесіду у велику FAANG-like компанію
Як потрапив в IT
— До Stripe я працював у багатьох великих ІТ-команіях (переважно аутсорсингових), також я намагався побудувати стартап (неуспішний), — сміється Олександр — Але досвіду там мав купу. І також працював у декількох маленьких компаніях.
Починав програмувати в 15 років. Коли грав в Lineage 2 у мене впав сервер, з помилкою. Я почав в цьому робиратись, вчив С++. Потім почав вчити Java і взагалі я був дуже суворим гейтером всього Майкрософта. Тобто Java для мене була типу оупенсорс, класне, а .NET, Microsoft — взагалі ні про що. І ось я прийшов у свою першу компанію, проходжу туди співбесду, і мені кажуть: «Ти будеш писати на .NET». Ну і я такий: «Ну ОК». Ось так і працював в одній компанії, іншій, потім більшій, потім іще більшій. І потім я вирішив для себе, що хочу пройти співбесіду у якусь велику компанію. Я хотів отримати досвід життя за кордоном і досвід роботи у великій продуктовій технологічній компанії, щоб подивитися, як то все має бути. І почав готуватися.
Перші інтерв’ю в FAANG-like компанії
— Спочатку я просто гуглив, дивився англомовні відео, як люди проходять співбесіди, які проєкти є в компаніях, читав статті. І в результаті мій шлях був далеко не правильний, — знову сміється Олександр — Було багато помилок. Але про все за порядком. Коли приходиш у великі FAANG-like компанії (FAANG — абревіатура з назв 5 найбільших ІT-компаній світу: Facebook, Apple, Amazon, Netflix, Google. — ред.), технологічні компанії, треба розуміти, що там питають. Питають три речі:
- Алгоритмічне інтерв’ю (тобто задачі)
- System design інтерв’ю
- Поведінкове інтерв’ю (як правило, з менеджером)
Починаєш готуватися до алгоритмічних задач, для цього є різні сервіси типу LeetCode (він, певно, найкращий). Для System-дизайну є книжки, є GitHub репозиторії. Для поведінкового — найскладніше. Є якісь питання типу: «Ким ти себе бачиш через п’ять років»», або «Що б ти робив у якійсь критичній ситуації?».
Про труднощі у підготовці до інтерв’ю
Коли я самостійно готувався до інтерв’ю, зрозумів, що роблю багато помилок та гаю час. Тому вирішив звернутися по допомогу до відповідної компанії. Це компанія, організація, більше того — ком’юніті. Вона називається Outtalent. Її заснував Тілек Мамутов, людина, яка працювала у Google більше 10 років, жила в Цюріху, в Ірландії, потім переїхала в Америку. І він побачив проблематику, що є люди, які дуже розумні, але їм дуже важко проходити співбесіди, і він вирішив таких людей готувати, потім об’єднувати в ком’юніті. Там схема така — ти укладаєш контракт, прописуєш країни, в які ти хочеш переїхати, прописуєш компанії, в які ти хочеш потрапити. Вони тобі допомагають з усім: з напрямками, з підготовкою, знайомлять з людьми, розвивають нетворкінг і так далі. А потім, після того, як ти починаєш працювати, ти зі своєї зарплати якийсь відсоток їм віддаєш. Протягом двох років. Коли я укладав контракт, у мене було прописано 7%. Але, чесно кажучи, 7% від базової зарплати, не включаючи акції і бонуси, — це доволі непогано.
Але якщо людина вже декілька років цікавиться алгоритмами, у неї є кльовий досвід в System-дизайні і в неї Soft skills досить кльові, і вона може швидко навчатись, то, можливо, варто самому спочатку спробувати.
Якщо рахувати з тієї пори, як я сам готувався, з купою помилок, то це тривало з 2018-го по 2021-ий. Якщо починати з Outtalent, то це з середини 2020-го року. І офери я почав отримувати перші на початку 2021-го року, тобто через пів року.
Навіщо подаватися у великі технологічні компанії
— Перше — це проєкти. Коли ти йдеш у велику технологічну компанію, ти переїжджаєш в Дублін, Лондон, можливо Цюріх, Нью-Йорк, Сан-Франциско, через 5-8 років (дивлячись від того, як ти себе показуєш, і дивлячись, які проєкти ти закриваєш) але ти будеш мільйонером. Друге — це досвід. Досвід переїзду, досвід проживання в іншій країні. Подивитися, що в Україні краще, подивитися, що в Україні гірше. І як покращити те, що в Україні гірше. Бо моя ціль була попрацювати деякий час, а потім повернутися в Україну. Адже серед українців є класні спеціалісти, розумні і логічні. Але коли ми проходимо інтерв’ю, не дивлячись на всю нашу крутість, ми себе не можемо «продати ». І для наймача, компанії, яка наймає, може здатись, що не дуже кваліфікована людина. Наприклад, як наш програміст думає? Він зробив якусь фічу маленьку, зовсім маленьку, витратив тиждень, і для нього це не було важко, а вона компанії принесла 10 мільйонів доларів, приміром. А він про це на співбесіді не каже. А варто казати. Наприклад: «Я витратив з найбільшою ефективністю час, за тиждень-два, за один спринт зробив фічу, яка принесла компанії Х грошей». І тоді у цій компанії подумають: «Вау, ось це класно. Людина ефективно себе показала і ще й принесла компанії гроші. Мабуть, варто найняти».
Обговорити цю та інші теми можеш в Discord.