«Поки повернуться з офером, можна встигнути народити»: особливості інтерв'ю у великих міжнародних компаніях

— Рік тому я шукала роботу та побачила вакансію від Amazon у Польщі. Додати в резюме рядок з досвідом роботи в компанії з групи FAANG (Facebook, Apple, Amazon, Netflix та Google) — це, звичайно, великий плюс. На білоруському ринку, наприклад, я мала досвід роботи у міжнародній компанії Wargaming, після якої мене охоче запрошували на співбесіди в інші компанії, оскільки розуміли, що це одна з топових компаній у країні.

Я чула, що в Amazon не найкращі умови, але все одно вирішила спробувати свої сили, — пояснює Марія, — Перед співбесідою в компанії такого рівня завжди страшно. Їхні інтерв'ю — дуже новітні. Але якщо ти вже розумієш, як це влаштовано у них, точно будеш готовий до співбесід будь-якого рівня.

Супровідний лист

— Перше, що бачить рекрутер, — супровідний лист. Я розуміла, що у них дуже великий потік кандидатів і треба чимось виділитися та зачепити, — згадує Марія, — І написала супровідний лист за своїм улюбленим методом. Що за метод?

Я беру вимоги вакансії та у супровідному листі коротко описую свій досвід щодо кожної вимоги. Наприклад, треба рекрутер з досвідом від трьох років, який:

• Вміє спілкуватися з менеджерами-наймачами;
• Цінує candidate experience;
• Може працювати з applicant tracking system.

І я пишу:

• У мене 5+ років досвіду;
• Я була відповідальна за проєкт з hiring management experience, і ми покращили задоволеність менеджерів з 3,5 до 4,5;
• У минулій компанії я ініціювала проєкт із candidate experience з використанням різних інструментів, проходженням випробувального періоду та презентацією цього проєкту менеджменту компанії;
• Працювала з Greenhouse, Clever і т.д.

— В Amazon мені сказали, що цей супровідний лист — супер: все чітко й докладно. Я ж у своїй кар'єрі постійно зустрічаю якісь автобіографії. Коли бачу тіло листа на сторінку, навіть не читаю його. У цьому випадку я швидше прогляну резюме — мені потрібно зрозуміти, чи є збіги між вимогами до вакансії і навичками та досвідом кандидата, тобто я працюю як фільтр. А у довгих супровідних листах люди розповідають, де вони виросли, що завжди любили грати у комп'ютерні ігри, загалом дають багато непотрібної інформації. Для мене ідеальний супровідний лист — короткий, чіткий та у формі списку. Деякі рекрутери вважають, що писати супровідний лист у формі списку — це надто прямолінійно. Окей, можна додати кілька вступних речень. Але розписувати довгу історію точно не треба. До речі, у вакансіях, які я розміщую, поле з супровідним листом ніколи не роблю обов'язковим.

Перша співбесіда

— Мене запросили на першу співбесіду з рекрутером, яка тривала близько 30 хвилин, — продовжує Марія, — Запитували про мій досвід, чому я шукаю роботу, чому в Amazon. Перед таким інтерв'ю важливо почитати про компанію та ще раз уважно дослідити опис ролі.

Про компанію потрібно дізнатися не тільки, коли вона була заснована, але і яка у неї місія, що корисного вона робить для світу, про diversity (зараз це дуже модно). Усім дуже подобаються passion-кандидати, для яких робота — це не просто робота, а й можливість відчути себе причетними до місії компанії. Це дуже легко читається на інтерв'ю і показує твою майбутню лояльність: чи зацікавлений ти, чи йдеш ти лише за зарплатою, чи у твоїй душі відгукується щось більше.

П'ятиетапне інтерв'ю

— Наступний етап — п'ятиетапне інтерв'ю за напрямками. Є п'ять учасників процесу найму, кожен вимірює одну з компетенцій. Етапи можна розбити на кілька днів, наприклад, одного дня — два інтерв'ю, іншого — три.

Тут уже потрібна серйозна підготовка. Можна зайти на сайт Glassdoor, там є вкладка Interview questions, де люди, які проходили інтерв'ю в цю компанію на цю роль, пишуть ті запитання, які їм ставили. Я ввела в пошуковій системі: рекрутер, інтерв'ю, Amazon, і перше посилання привело мене на потрібну сторінку. Потім створила документ, у ньому прописала всі запитання, прибрала ті, які дублюються та розпочала підготовку відповідей.

Переглянула ще раз опис вакансії. Там є слова-підказки, наприклад нам потрібен ініціативний рекрутер, нам потрібен рекрутер, який вміє працювати з даними і т. д. Їх я також виписала.

Сама компанія теж надіслала мені файл із їхніми цінностями та напрямками, за якими вони мене планували опитувати. Це дуже допомогло.

Відповіді на запитання я почала готувати за системою STAR (Situation, Target, Action and Result). Насправді, це одна з найкращих методик оцінки кандидата. Є психологічні тести, опитувальники, кейс-методика (як би ви повелися, якщо…), але STAR — найдостовірніша. Полягає вона у тому, що рекрутер і кандидат спілкуються про минуле, і рекрутер висуває гіпотезу: якщо ви в минулому себе так поводили, то найімовірніше так зробите і зараз. Обманути складно, ставлять багато додаткових питань.

До кожного питання, яке в мене було, я описувала ситуацію, мету, дії та результат. Згадувала весь свій досвід і підбирала саме ту ситуацію, яка б підходила під конкретне запитання. Наприклад, є питання — згадайте ситуацію, коли довелося докласти додаткових зусиль для досягнення результату. Я відповідаю: була вакансія, яку потрібно було закрити за 2 місяці, через місяць я зрозуміла, що її не закрию, — це мета та ситуація. Потім мої дії: я спробувала новий ресурс, звернулася до менеджера, попросила посунути терміни, пояснила керівнику, що мені треба помічник. І результат — закриття вакансії чи ні. Це може бути і негативний кейс.

Усі американо-орієнтовані компанії запитують найчастіше про невдачі. Для них це важливо. Але нам простіше говорити про здобутки. Якщо після невдач ви робите правильні висновки, то це означає, що ви не наступите на ці граблі знову.

Для негативних кейсів є абревіатура PARLA – Problem, Action, Result, Learn, Applied. Коли ситуація склалася певним чином, важливо згадати, яких помилок ви вже припускалися в аналогічному кейсі, і зробити щось по-іншому. Таке вміння приходить із досвідом. Коли ми говоримо про негативні ситуації, це ще й маркер того, чи вміємо ми визнавати свою провину і не звинувачувати команду, керівника чи обставини.

Звісно, не всі свої історії можна ідеально розкласти. І тут не забороняється трохи прикрасити ситуації. Якісь історії я видозмінювала, щоб вони все ж таки були з позитивним закінченням.

Якщо у вас немає такого переліку запитань, то крім hard skills, перегляньте, які потрібні для вакансії soft skills. І знову за методикою STAR підготуйте відповіді. Якщо ви готуєтеся до співбесіди в міжнародній компанії, такий файл з відповідями має бути англійською. Коли ви так готуєтеся, в голові вишиковуються слова, яких раніше ви могли і не знати, але коли ви їх знайшли, прописали, перечитали, то ймовірність, що ви згадаєте ці слова на інтерв'ю, збільшується.

Інтерв'ю минули без стресу, бо я знала відповіді на запитання заздалегідь. Усі приклади навела з деталями, цифрами. І це все звучало суперправдоподібно. Як зрозуміти, що кандидат бреше? Коли він говорить загальними фразами, коли не може назвати ні імен, ні посад, ні цифр.

На підготовку у мене пішло близько тижня, і в результаті вийшов файл із 10 сторінок.

Офер

— Від моменту відгуку на вакансію до отримання оферу минуло майже 9 місяців. У великих компаніях процес найму завжди дуже тривалий. Тому, якщо ви хочете спробувати податися в подібну компанію, то починайте це робити, коли ви ще працюєте в іншому місці. Поки до вас повернуться з офером, теоретично можна встигнути народити.

Від оферу я відмовилася, бо ми не домовилися щодо умов. Моя зарплата на той момент була втричі вищою за запропоновану. На етапі інтерв'ю я про це говорила і тому на фінальній стадії спілкування сказала, що це мені не підходить. Ще через 2 місяці до мене повернувся інший рекрутер і знову запропонував обговорити питання грошей. Але ми знову не дійшли згоди.

Поточна обстановка на ринку праці

— За моєї пам’яті, зараз найважчий час на ринку праці. Навіть якщо порівнювати із ковідними часами. Заморозки найму, скорочення, рекрутери зникають на останніх етапах — і це стосується всіх спеціальностей. Плюс все більше компаній повертається до офісу чи гібридного графіку роботи. Усе частіше трапляються вакансії віддаленої роботи, але ви все одно мусите проживати в країні, у якій зареєстрована компанія. Часто бачу у вимогах знання локальної мови. Світ ніби трохи закривається. Я цього не розумію, але вірю, що той, хто шукає своє місце, — обов'язково його знайде, — підсумовує Марія, — отримати офер навіть від таких гігантів індустрії — реально, але чи погодитеся ви там працювати — це вже інше питання.

Хочете розповісти свою історію?