Відмовили після співбесіди: що робити?

— Усі люди засмучуються, коли їм відмовляють, — впевнена Дар’я, — Особливо якщо інтерв'ю пройшло добре. Навіть якщо ця вакансія була вам не потрібна, все одно підсвідомо важко переживати відмову. Це неприємно.

Ведені захисною реакцією, деякі кандидати намагаються якось зачепити або образити рекрутера/компанію і пишуть повідомлення на кшталт: «Значить, я з такою компанією не буду спілкуватися». Ще в мене часто бувають історії, коли я до співбесіди запитую: який у вас рівень англійської? Мені пишуть: «Ой, у мене B1». Тоді я кажу: «На жаль, B1 не підійде, потрібно хоча б C1, бо в нас інтернаціональна компанія». Кандидати починають вмовляти поспілкуватися з ними все одно, я відмовляю, і, як результат, отримую: «Раз ви так упереджено ставитеся до кандидатів, тоді я не буду з вами спілкуватися» і т. д.

Як пережити відмову?

— Коли йдеш на співбесіду, особливо в круту компанію, не потрібно ставити перед собою якихось високих очікувань. Краще бути готовими, що вам можуть відмовити, — радить Дар’я, — Це хоча б трохи вас розслабить. Відмова — це інструмент розвитку.

Відмови загалом бувають із двох причин:

1. Якщо ви не підходите на вакансію з якихось навичок або компетенцій.
2. Якщо ви не збіглися за soft skills.

Другий варіант складніше розпізнати, але легше прийняти. Припустимо, керівник полюбляє галасливі корпоративи з алкоголем, шашликами, а ви за ЗСЖ, займаєтеся йогою тощо, — тоді вас навряд чи візьмуть. Грубо кажучи, ви зовсім різні. Про це теж можна здогадатися за загальною атмосферою, за командою, за якимись непрямими ознаками, за тим, як ви розмовляли, як на вас дивилися — із захопленням чи з недовірою. Тоді ви просто зрозумієте, що ви не вписуєтеся в цю компанію, це теж абсолютно нормально. Так буває.

Потрібно аналізувати причини відмови і не засмучуватися. Найголовніше — не впадати в негативні емоції типу «Все погано, я не підійшов», а просто рефлексувати, що було не так. Окремо поставити собі такі запитання: «А компанія мені підходить? Мені відмовили, а я сам хочу туди йти?». Чітко для себе усвідомити — твоє чи не твоє. Тоді буде легше пережити цю відмову. Можна навіть виписати на папірець, що було так, а що не так.

Як не втратити мотивацію?

— Як я вже казала, насамперед потрібно бути готовими до відмови, — нагадує Дар’я, — Це трошки навіть із психології: можна довести ідею до абсурду, що вам відмовили, що рекрутер висміює ваше прізвище, менеджер вичитує за зовнішній вигляд, начебто вас уже виганяють. Це допоможе налаштувати себе психологічно. У відмові немає нічого страшного. Коли сценарій максимально опрацьований, вам уже не страшно. Напруга спадає.

Звісно, відмова знижує мотивацію. Люди починають сумніватися у своїй професійній діяльності. Дуже важливо опрацювати цей страх відмови, бо він реально збільшує шанс отримати негативну відповідь наступного разу.

Щоб відмова принесла користь, потрібно зрозуміти причини, подивитися на свій досвід очима роботодавця. Якщо, припустімо, ви плануєте продовжувати працювати в тому ж напрямку, важливо зрозуміти, які критерії будуть ключовими для вашої позиції. Ще можна більше дізнатися про саму професію зсередини. Після відмови ви вже не конкурент потенційним колегам. Хтось може проявити турботу і дати якусь пораду — якщо там був якийсь знайомий, знайомий знайомого.

Найчастіше відмова показує, що це не ваше місце: ваше місце буде іншим. Треба просто налаштуватися і вірити, що все завжди складається якнайкраще! Ну і, звичайно ж, важливо з’ясовувати причини відмови. Ці причини допоможуть надалі поліпшити навички, підвищити якість самопрезентації та пробувати себе далі.

Що робити після відмови?

— Ось кілька порад, що слід робити, якщо ви отримали відмову:

1. Потрібно подивитися на ситуацію збоку і зрозуміти: чи справді ця компанія класна, чи підходить вам ця вакансія і сфера.
2. Проаналізувати, що відбувалося на співбесіді, як ви відповідали, які запитання вам ставили.
3. Зрозуміти, чи сподобалося вам, як пройшла співбесіда, чи сподобалися люди, середовище, офіс.
4. Потрібно зіставити особисті якості з вимогами вакансії за вашою спеціальністю, щоб розуміти, чи підходите ви на неї зараз, чи ні.

— Загалом, якщо вам відмовили і ви не розумієте причину, то потрібно її дізнатися, — повторює Дар’я, — Буває, що ви одразу розумієте: не пройшли технічну співбесіду, погано зробили тестове завдання або не зійшлися за soft skills з майбутнім керівником. Але якщо ви не розумієте причину, то ви маєте право попросити розгорнутий фідбек. Можна написати листа: «Дякую за зворотний зв’язок. Шкода, що не вийде попрацювати у вашій команді. Я продовжую шукати роботу в цій сфері. Мені було б дуже корисно отримати ваш фідбек як професіонала, зрозуміти, чому ви мені відмовили. Це допоможе мені зрозуміти і розібратися, над чим варто попрацювати, які навички підтягнути і далі вже знайти роботу, яка мені підійде». Ось такий ввічливий лист можна написати. Також можна доповнити: «Давайте залишатися на зв’язку в разі появи подальших вакансій». У такий спосіб ви не ставите крапку, а продовжуєте спілкування з компанією і залишаєтеся в полі бачення одне одного.

Ніколи не знаєш, що трапиться через півроку, рік: може, ви ще потрапите в цю компанію. Припустимо, прийде новий керівник. І цьому керівникові ви сподобаєтеся. Про це завжди варто пам’ятати. Зміни в компанії відбуваються кожні 6 місяців точно. Немає нічого страшного, якщо ви все ще перебуваєте в пошуку роботи і бачите, що знову відкрито вакансію. Якщо у вас залишився «теплий» контакт рекрутера, ви можете сміливо писати і питати, чи можна поспілкуватися.

Висновок

— Потрібно виховувати в собі внутрішню стійкість і вірити, що все йде так, як треба, — підбиває підсумок Дар’я, — Це реально дуже допомагає. Часто буває, що ми стукаємо в зачинені двері, а вони взагалі не наші, нам туди не треба. Грубо кажучи, добре, що ми туди не потрапили. Ніколи не знаєш, що там було. Може, там якісь скорочення, якась нецікава, понаднормова робота чи ще щось. Потрібно довіритися долі.

Звісно, це не означає, що потрібно просто ходити на співбесіди, отримувати відмови і нічого з цим не робити, ні. Якщо поспіль ви отримуєте багато відмов, то марно ходити на співбесіди, не рефлексуючи, що на них відбувається. Ви будете ходити по замкнутому колу. Після 2–3 відмов потрібно зрозуміти, що йде не так, виконати домашню роботу самому або звернутися до професіонала, який допоможе з цим розібратися: або ви не туди подаєтеся, або компетенції не ті, або ви не підходите з інших причин. Важливо розуміти, куди ви йдете, чого хочете, вмієте і можете запропонувати компанії.